|
 Кліматичні, географічні особливості
Багатство Хустщини – мінеральні води
Проблеми охорони довкілля
Природні ресурси Хустського району
Кліматичні,
географічні особливості
Хустський район знаходиться у
передгірській та гірській зоні серединної частини Закарпаття. Південні
межі району проходять по державному кордону України з Румунією. Площа –
трохи більша 1 тис. кв. км (1/12 площі області).
В районі одне місто обласного
значення – Хуст, одне селище міського типу – Вишково, 59 сільських
поселень, підпорядкованих 25 сільським радам.
Клімат помірно-континентальний. Зима
м”яка, літо тепле. Середня температура на низовині в січні – 2-3 градуси
за Цельсієм, у липні вона дорівнює + 19 градусів. В гірській частині трохи
прохолодніше. Річна кількість опадів на низовині 600-700 мм, в передгір”ях
– 800 – 1000 мм.
Гірські схили густо заліснені,
багаті дарами природи (гриби, лікарські рослини, ягоди, горіхи, жолуді,
каштан їстивний).
Ріки Теребля та Ріка з численними
притоками створюють затишні улоговини, вузькі коридори, низовини,
розподіляючи передгір”я Полонинського та Вулканічного хребтів Українських
Карпат на ряд невеликих масивів з неперевершеними пейзажами.
Ріка Тиса, що протікає територією
району зі сходу на захід майже впритул попід Вулканічним (Гутинським )
хребтом, набуває тихого спокійного характеру. Русло її мінливе в межах
40-100 м. Глибина – 0,5-4 м. На берегах річок та струмків - безліч чудових
природніх пляжів.
В річкових долинах та улоговинах
затаїлися гарні, багаті села Хустщини, зі збереженими до наших днів
прадавніми віруваннями, традиціями, звичаями, оригінальною різноманітною
кухнею, своєрідною архітектурою – цінними пам’ятками дерев’яного та
кам’яного зодчества ХШ-ХХ ст.(храми, житлові, унікальні господарські та
промислові споруди).
В легкодоступних місцях збереглося
багато унікальних пам’яток природи: 300-400- літні дерева, водопади,
гірські озера, скелі-останці та скелі-стрімчаки, ряд реліктових та
екзотичних рослин, унікальні урочища.
Найбільшим багатством Хустщини
справедливо вважається екологічно чисте повітря та значна кількість
мінеральних та термальних джерел.
Багатство Хустщини – мінеральні води
Чи не найбільшим природним
багатством Хустського району є мінеральні води.
Основні бальнеологічні ресурси
складають 4 родовища мінеральних вод різних груп: Шаянське, Драгівське,
Велятинське, Нарцис. Відомі також багаточисленні окремі водопрояви
мінеральних вод (49 свердловин, 42 джерела). Серед водопроявів – хлоридні
натрієві води, розсоли (Шаянське, Велятинське родовища, а також у с.
Олександрівка) Солотвинської западини. Наявні мінеральні води можна
використовувати як для пиття, так і для купання (ванни, басейни). Ще
застосовуються для інгаляцій, виготовлення лікувальних солей, і, звичайно,
розливу в пляшки.
Розливаються 4 види мінеральних вод
– Хижанська, Шаянська, Нарцис та Драгівська.
На території району знаходяться
угіддя Карпатського біосферного заповідника – Угольський масив, а також
урочище Кірещі (заповідник державного значення, відомий під назвою Долина
нарцисів). Природно-заповідним фондом місцевого значення є урочище
Монастир.
Проблеми охорони довкілля
Стан малих річок, які протікають
переважно через населені пункти району, викликає закономірну стурбованість
екологів. Далеко не в усіх населених пунктах діють каналізаційно-очисні
споруди, а там, де вони наявні, їхня робота викликає справедливі
нарікання. Також не вистачає впорядкованих місць для складування відходів
виробництва та побутового сміття. Як наслідок, водоймища та водні артерії
забруднюються стічними водами. Водозахисні споруди , берегоукріплення та
дамби, збудовані з піщано-галькової суміші, виявляються малоефективними
під час паводків, піддаються руйнації. Відсутність належного фінансування
та застарілі методи ведення лісорозробок на схилах, а також використання
техніки замість трелювальних установок призводить до порушень грунтового
покриву лісів, а також до змиву, ерозії грунтів . Ці процеси негативно
впливають на русла річок, утворюючи острівні наноси родючого грунту, на
якому у засушливі періоди року різко зростає деревно-чагарникова
рослинність.
Зусилля служб захисту від паводків
та від ерозії грунтів рішуче спрямовуються на протидію руйнівним процесам.
|
