Хустський район
[Послуги] [Карта] [Зв’язок]    | Ви знаходитеся тут:   Головна    Історія    Нарис із історії..
“Знайомтесь - Хустщина”

“Знайомтесь - Хустщина”

 

Хустщина – живописна і цікава своєю історією, природними особливостями, рельєфом земля, що знаходиться у передгірській та гірській зоні ближче до серединної частини Закарпаття.

Хустський район (до 1953 р. – округ, один з 13 районів Закарпатської області) традиційно також пов’язують з давньою крупнішою адміністративно-територіальною одиницею – Мараморошем. Це чи не найчарівніший, колоритний східно-закарпатський масив – територія басейну гірської Тиси. Власне звідси, з Марамороської долини (Верхньотиснянської котловини), зібравши свої бурхливі води з гірських річок і потоків Тиса виносить їх через т. зв. “Хустські ворота”, а саме розрив Вигорлат – Гутинської гірської гряди вулканічного походження, і вже далі велично тече Закарпатською і Дунайською низовиною. Південні межі Хустського району (біля 40 км.) проходять вздовж державного кордону України з Румунією. Площа району 1,024 тис. кв. км. (1/12 площі Закарпатської області). Районний центр – місто Хуст (з 1998 року місто обласного підпорядкування). В районі одне селище міського типу (з 1976 р.) – Вишково. На території району 61 населений пункт, що підпорядковані Хустській міській, Вишківській селищній та 25 сільським радам. Загальна чисельність населення Хустщини біля 130 тис. чоловік (більше 1/10 населення в області) в тому числі міста Хуста –  33 тис. чоловік, селищного та сільського до 97 тис. чоловік (смт. Вишково без присілків - 8,5 чол.) В районі проживають українці - 92%, угорці - 4,5%, росіяни - 2,5%, а також незначна кількість ромів, німців, румунів, білорусів, словаків, євреїв та представників інших національностей. Загальна щільність населення Хустського району біля 96 чол. на кв.км. На території підпорядкованій Хустській міській раді – 1590 чол. на кв.км. але в межах власне самого міста щільність найбільша серед міст області – вона сягає понад 3230 чол. на кв.км.

* * *

Населені пункти Хустщини підпорядковані відповідним радам, їх чисельність (тис. чол.), назви у період чехословацької та угорської державності, відомості чи перші письмові згадки про них.

 

Хустська міська рада- 36

м. Хуст  - 33 Chust, Huszt (кін. 11 ст.)с. Зарічне - 0,3, с. Кіреші - 1,3, с. Чертіж  - 1,4

 

Вишківська селищна рада-   12

смт. Вишково - 8,5 Výškovo nad Tisou, Visk   (1271 р., замок Вишк з 11 ст.)

                                            с.Модьорош  - 0,4, с.Ракош - 1,2, с.Шаян - 0,6, с.Яблунівка - 1,4

 

Березівська сільрада-         3,5

с. Березово - 3,1 Berezovo  (1415 р.), с. Гонцош - 0,06, с. Ряпідь - 0,3

 

Боронявська сільрада-        3,6

с. Боронява - 3,6   Boroňava, Husztbaranya(1389 р.)

 

Велятинська сільрада-        4,6

с. Велятин - 4,6    Velatin, Veléte (др. пол. 13 ст., 1273 р.)

Вільшанівська сільрада-     1,3

с. Вільшани - 1,3 Olšany, Égermező(кін. 15 – поч. 16 ст.)

 

Горінчівська сільрада-        4,1

с. Горінчово - 3,1,  Horinčovo, Herincse   (1350 р.), с. Ділок - 0,3 с. Кутлаш - 0,05,

                                                          с. Посіч - 0,25, с. Сюрюк - 0,4

 

Данилівська сільрада-          2

с. Данилово - 2      Danilovo, Husztsósfalva  (1390 р.)

 

Драгівська сільрада-            6,7

с. Драгово - 4,5  Drahovo, Kövesliget (др. пол.. 14 ст., 1403 р.)с. Жовтневе - 0,7,

                                                         с. Кічерели - 0,9, с. Становець - 0,5

 

Забрідська сільрада-             2,1

с. Забрідь - 2,1    Zábroď, Gázló, (кін. 16 ст.)

 

Золотарівська сільрада-       4,4

с. Золотарьово - 4,4     Zlotáry, Ötvösfalva     (кін. 14 ст.)

 

Ізянська сільрада-                 5,5

с. Іза  - 5,3    Iza  (1387 р.), с. Карповтлаш - 0,2

 

Копашнівська сільрада-       5,1

с. Копашново - 3,2    Kopašnovo, Gernyés   (кін. 14 ст.),с. Лунка - 0,8с. Поляна - 0,2,

                                                       с. Хустець - 0,8

 

Кошелівська сільрада-        5,4

с. Кошельово  - 3,1    Košelovo, Keselymező   (1450 р.) , с. Залом - 2,3

 

Крайниківська сільрада-     1,6

с. Крайниково - 1,6    Krajníkova, Mihálka (др. пол. 16 ст.)

 

Кривська сільрада-               1,4

с. Крива - 1,4    Křivá, Tiszakirva   (1378 р.)

 

Липецько-Полянська сільрада-    3,0

с. Липецька Поляна - 2,7 Lipecka Polana, Lipcsemező  (1653 р.), с. Каллів - 0,1,

                                                           с. Ожоверх - 0,1, с. Слоповий - 0,1

 

Липовецька сільрада-                  1,6

с. Липовець - 1,6   Lipovec, Hárspatak (поч 17 ст.)

 

Липчанська сільрада-                  4,6

с. Липча - 3,8    Lipča, Lipcse   (1350 р.)с. Крайна - 0,3, с. Кривий  - 0,2, с. Осава - 0,3

 

 

Монастирецька сільрада-            3,4

с. Монастирець - 2,0   Monastýr, Monostor (1713 р.), с. Медвежий - 0,1,с. Облаз - 0,2,

                                                       с. Поточок - 0,9 с. Тополин - 0,3

 

Нанківська сільрада-                   2,6

с. Нанково  - 2,6  Nankovo, Husztkőz  (1391 р.)

 

Нижньобистрівська сільрада-    2,4

с. Нижній Бистрий - 1,2   Nižní Bystrý, Alsóbisztra  (1668 р.),с. Противень -  0,7,

                                                         с. Широке  - 0,5

 

Нижньоселищенська сільрада-  3,2

с. Нижнє Селище - 3,2   Nižní Seliště, Alsószеlistye (поч. 15 ст., 1455 р.)

 

Олександрівська сільрада -        2,3

с. Олександрівка - 2,3  Šandrovo, Sándorfalva (1390 р.)

 

Рокосівська сільрада -                5,4

с. Рокосово - 4,9  Rokosov, Rakasz  (1300 р.), с. Вертеп - 0,5

 

Сокирницька сільрада-               5,2

с. Сокирниця - 5,2  Sekernice, Szeklence  (14 ст., 1389 р.)

 

Стеблівська сільрада -                2,3 

с. Стеблівка  - 2.3  Sadoboš, Száldobos  (1389 р.)

*  *  *

Клімат краю помірно-континентальний. Зима м’яка, літо тепле, тривале. У низовині середня температура (ізотерма в районі Хуста) січня біля -3°, -4°С., липня +20°, +22° С. В гірській частині району дещо прохолодніше. Річна кількість опадів в низовині 600-700 мм, в гірських масивах 800-1090 мм. Характерним є ландшафт Хустського району. Низинні території – це рівнинно-терасові долини річок Тиси, Ріки, Хустеця, частково верхньої Тереблі, що течуть поміж гори і горбогір’я Полонинського і Гутинського масивів. Власне гірські масиви займають 60% площі району. Найвища точка Хустщини – гора Менчул (1501 м.) знаходиться на межі з Тячівським районом. Гори північної частини району прорізані вузькими долинами річок Ріка і Теребля мають місцями дуже круті схили. Висота низинних територій у південній частині району, зокрема Тисянської долини 160-280 м. над р.м.

Гірські масиви вкриті лісами з полонинами на високогір’ї північної чистини району. Загальна площа лісів Хустщини понад 50 тис. га. Запас деревини 9028 тис. м. куб. Річна розрахункова лісосіка по головному користуванні становить 46,3 тис. м. куб. Основні породи: бук – 84%, дуб – 8%, шпилькові – 6%. Ліс – головне багатство регіону. Удосконалення експлуатації та відновлення лісів, запровадження новітніх лісогосподарських технологій і заходів, зокрема наближеного до природи лісівництва, вимог сертифікації лісів щодо збереження видового різноманіття рослинного і тваринного світу стає стержневою засадою діяльністю підприємств лісової галузі. Якісний ліс є ресурсною основою рекреаційного потенціалу Українських Карпат, визначальним пріоритетом соціально-економічного розвитку області і району.

Ліси Хустщини щедрі дарами природи – грибами, ягодами, лікарськими рослинами, горіхами, жолудями, їстівними каштанами. Різноманітною є карпатська фауна хоч багато видів вже занесено до “Червоної книги”. Серед крупних представників природного тваринного світу на Хустщині можна зустріти оленів, європейських козуль, кабанів. У глухих місцях північної частини району інколи фіксуються мігруючі бурі ведмеді і навіть вовки. Перелітні птахи облюбували повітряний коридор з орієнтиром на Тису через “Хустські ворота”. В річках краю водиться підуст, карпатська марена, головень, густера, жерех, лящ, судак, щука, верховодка. Щоправда, за останні десятиліття помітним є зменшення у річках кількісного показника риби. А такі види як дунайський лосось і харіус стали екзотичною рідкістю. Вочевидь це наслідок недбалого чи несанкціонованого господарювання в акваторії та прибережних смугах, забору піщано – гравійної суміші, що відлякує і порушує режими нересту риби, руйнації природніх нерестилищ, браконьєрства, забруднення водойм рідкими і твердими відходами. Отже, на часі не тільки збереження природних умов для річкової фауни а й зарибнення водойм, в тому числі розведення струмкової форелі.

Сьогодні з особливою актуальністю не тільки для Хустщини і загалом для Закарпаття і держави, з огляду на “цивілізаційний негатив” антропогенного тиску, наростаючого валу відходів і сміття, постає питання постійної ретельної очистки території та акваторії від забруднення і захаращення, впровадження передових, сучасних методів і технологій збору, сортування, переробки і утилізації усіх відходів на індустрійній основі. Це невідкладна умова збереження і подальшого розвитку рекреаційної та інвестиційної привабливості краю.

Цінним компонентом природних багатств Хустщини для розвитку курортно-рекреаційної та туристичної галузі є цілющі мінеральні і термальні джерела. Лікувальна мінеральна вода двох основних родовищ району – Шаянського і Драгівського вже давно користується заслуженою популярність. Ще з середніх віків шаянські мисливські угіддя з їх мінеральними джерелами були улюбленим місцем відпочинку і дозвілля феодальної знаті. Сьогодні неповторна природно-кліматичними умовами, мальовнича місцевість невеличкого села Шаян перетворюється у престижну курортну зону з низкою комфортабельних санаторіїв та готельно-оздоровчих закладів.

Біля десятка фірм району здійснюють розлив у пляшки мінеральної води, яка має широкий спектр мікро та макроелементів, зокрема залізо, бор, фтор. А “Драгівська” мінеральна вода збагачена ще і йодом.

Термальні води із свердловин, що подаються для лікувальних ванн пансіонату в селі Велятино, сприяють ефективному лікуванню ряду захворювань опорної, нервової, ендокринної, серцево-судинної систем.

Важливим природним ресурсом Хустщини є Сокирницьке родовище цеолітів розвідані запаси якого біля 115 млн. тон. Ефективний сорбентний та фільтруючий, подрібнений на заводі різнофракційний мінерал використовується не тільки для дезактивації та фільтрації, а й як добавка у кормовий раціон худобі і в будівельно- оздоблювальних роботах. Є також поклади та добувні кар’єри вулканічного туфу, андезиту, вапняку в Рокосові, Криві, Драгові.

(Завантажити текст повністю)

Новини

10.11.2017 [14:21]

ОГОЛОШУЄТЬСЯ КОНКУРС ДИТЯЧОГО МАЛЮНКУ НА ТЕМУ: "МРІЯ ДИТИНИ - ЩАСЛИВА СІМ'Я!"

 

09.11.2017 [00:00]

Підбиті підсумки 1 етапу маркування спільного з Виноградівщиною туристичного маршруту «Шлях Пинті»

 

07.11.2017 [20:00]

Урочиста церемонія вручення ключів від шкільних автобусів

 

30.10.2017 [16:26]

Делегація з Польщі відвідала Хустщину

 

27.10.2017 [15:34]

Закарпатців у районах з правових питань консультуватимуть у мобільних точках доступу

 

Псилання

Офiцiйне представництво Президента України Веб-портал органiв виконавчої влади України Верховна Рада України Закарпатська Обласна Рада Обласна гаряча лінія Teplo.gov.ua Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України Національна дитяча гаряча лінія Державний реєстр виборців Міністерство доходів і зборів України

Створено студією Вебрики


Хустська районна державна адміністрація.
2004-2011