Хустський район
[Послуги] [Карта] [Зв’язок]    | Ви знаходитеся тут:   Головна    Хустська ОДПІ    новини
Сумісництво під час декретної відпустки

Чи має право жінка працювати за сумісництвом, якщо за основним місцем роботи вона перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років?

За бажанням жінки або осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть  працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (частина восьма ст. 179 КЗпП України).

Статтею 56 Кодексу визначено, що на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину – інваліда, в тому числі таку, що  знаходиться під її опікуванням, або  здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

При цьому чинним законодавством не встановлено, де саме жінка чи інша зазначена особа має право працювати на умовах неповного робочого дня:  на підприємстві, з яким вона перебуває  у трудових відносинах, чи на іншому підприємстві. Отже, жінка чи інша зазначена особа має право працювати і на тому самому, і на іншому підприємстві або вдома.

Якщо жінка приступає до роботи на іншому підприємстві, то відповідний трудовий договір на умовах неповного робочого часу має ознаки трудового договору про роботу за сумісництвом.

  Слід зазначити, що робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій регулюються постановою  КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом  працівників державних підприємств, установ і організацій» та  Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом  Мінпраці України, Мін'юсту України та Мінфіну України від 28.06.1993 №43.

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати  4 год на день і повного  робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість за сумісництвом  протягом місяця  не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Для роботи за сумісництвом  згода адміністрації за місцем основної роботи не потрібна.

Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом із профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаються на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок (п. 1 постанови №245).

 

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

Якщо за адвоката єдиний соціальний внесок сплачує роботодавець

Адвокатською діяльністю визнається  незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва  та надання інших видів правової допомоги  клієнту (ст. 1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») .

Пунктом 3 ст. 4 цього Закону встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність  індивідуально або  в організаційно – правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання.

Інформація про найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності вноситься до єдиного реєстру адвокатів України, ведення якого забезпечується радою адвокатів України.

Тобто обов'язок стати на облік в контролюючих органах як платник єдиного внеску виникає у адвоката, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України внесено запис  про здійснення адвокатської діяльності індивідуально.

Платниками єдиного внеску відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є сума доходу  (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванням податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску  не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, така особа зобов'язана визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини  бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

У розумінні Закону про ЄСВ роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники єдиного внеску.

Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є найманими працівниками, не звільняються від сплати єдиного внеску за себе.

 

 

 

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

 

Чи може єдинник здавати в оренду приміщення як фізична особа

Як відомо, ст. 41 Конституції України  надає кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а також результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Надання нерухомого майна в оренду може    розцінювати як різновид права розпоряджатися  своїм майном. Питання стоїть лише в тому, як оподатковувати доходи від такої діяльності.

Фактично про свій вибір – як оподатковувати ті чи інші доходи  – фізособи – підприємці повідомляють державу, фіксуючи обрані види діяльності до ЄДР. Доходи від зафіксованих у ЄДР видів діяльності  вважаються отриманими  від підприємницької діяльності, податки за які сплачують  за правилами системи оподаткування (спрощеної або загальної), на якій працює фізична особа – підприємець.

Отже, якщо діяльність за кодом 68.20 КВЕД ДК 009:2010 міститься в ЄДР, доходи від надання нерухомого майна в оренду  йому  слід вважати  отриманими в рамках підприємницької діяльності й, відповідно, оподатковуваними серед доходів фізособи – підприємця.  

Крім того, слід пам'ятати, що відповідно до пп. 291.5.3. п. 291.5. Податкового кодексу України не можуть бути платниками  єдиного податку першої – третьої груп, зокрема, фізичні особи – підприємці, які надають в оренду  житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та /або їх  частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

 

 

 

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

 

Увага!

 

Шахраї  представляються керівництвом ГУ ДФС області.

 

Шахраї  телефонують керівникам підприємств,представляються заступниками начальника Головного управління  ДФС у Закарпатській області  та  просять зателефонувати Петріченку Олексію Олександровичу – начальнику Головного управління ДФС у Закарпатській області. Один із номерів телефону, який надають шахраї з метою можливих провокативних та незаконних дій  –  (050) 8230735

 

В зв'язку з цим, звертаємось до громадян та підприємців: будьте пильними, не піддавайтесь на провокації.

 

З метою забезпечення  оперативного реагування на такі дзвінки шахраїв, при наявності фактів, просимо звертатись до органів МВС  за номером телефону «102».

 

 

                                                                                                   

 

   Хустська ОДПІ

 

 

 

14.03.2018  [16:10]

Як отримати податковий номер для дитини у віці до 14 років

Згідно з п. 70.5 ст. 70  Податкового кодексу України та п. 1 розділу  VII  Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 29.09.2017 №822  фізична особа незалежно від віку  (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов´язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР), яка водночас є заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред´явити документ, що  посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації  реквізити (прізвище, ім´я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Пунктом 4 розділу VII Положення № 822 передбачено, що Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу  одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини  видано не українською мовою, необхідно  подати засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад такого  свідоцтва українською мовою (після пред´явлення повертається) та його копію.

Відповідно до п.6 розділу III  Положення №822 громадяни України  документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання  або не мають постійного місця проживання в Україні, - до будь-якого контролюючого органу.

Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу  Облікової картки № 1ДР.

У разі  виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці №1ДР щодо внесених до неї відомостей, фізичній  особі може бути відмовлено у реєстрації  (у разі неможливості виправлення  недостовірних даних  або помилок у встановлений строк) або продовжено  строк реєстрації до 10 робочих днів.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків)  малолітньої особи, видається одному з батьків   (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу  одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), протягом трьох робочих днів  з дня звернення до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи  та може бути продовжено до п´яти робочих днів у разі  звернення до іншого контролюючого органу.

Статтею 21 Закону від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу  чи її спеціальний статус» визначено, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов´язаний отримати паспорт громадянина України. Відповідно до частини сьомої цієї статті до паспорта громадянина України вноситься інформація, зокрема, про реєстраційний номер облікової картки платника податків з  Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

 

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

 

Облік доходів платника єдиного податку

Підпунктом 292.1 ст. 292 Податкового кодексу визначено, що доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. Також в даній статті визначено, що включається та не включається  до складу доходу платників єдиного податку.

Дохід визначається  на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Податкового кодексу.

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів, та платники єдиного податку третьої групи, які є платниками  ПДВ,   ведуть Книгу обліку доходів і витрат. Порядок ведення таких книг визначено Порядком  ведення  Книги обліку доходів і  книги   обліку доходів і витрат, затвердженим наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. № 579.

Книга обліку доходів ведеться  шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів  (пп. 296.1.1 п. 296.1 с. 296 Кодексу).

 Записи у Книзі  виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого  отримано дохід, зокрема про  кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/ або які отримано готівкою, вартість безплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п.5 Порядку №579).

Записи у Книзі обліку доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли  на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов´язкове державне соціальне страхування тощо.

Дані  заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платниками податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Книга зберігається у платника податку протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Для реєстрації Книги платника єдиного податку  подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

За вибором платника податку Книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) ведеться  в паперовому або електронному вигляді.

Зберігається Книга безпосередньо у фізичної  особи – підприємця – платника єдиного податку.

                                                                         За матеріалами Хустської ОДПІ

 

 

Хустська ОДПІ інформує про проведення семінару

Хустська об'єднана державна податкова інспекція повідомляє, що 01.02.2018 року  о  10 год. у приміщенні Хустської районної ради (сесійний зал) відбудеться семінар за участі представників Головного управління ДФС у Закарпатській області на тему «Новації податкового законодавства – 2018».

Серед іншого платникам податків розповідатимуть  про новації у сплаті податку на прибуток, ПДВ, ЄСВ, кампанію декларування – 2018 тощо.

Хустська ОДПІ запрошує всіх бажаючих взяти участь у семінарі.

 

 

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

 

        Нарахування та строки сплати  пені  за порушення розрахунків у сфері ЗЕД

Відповідно до частини  першої ст. 4 Закону України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»  порушення резидентами, крім суб´єктів господарювання, які здійснюють діяльність  на території проведення АТО  на період її проведення, строків, передбачених статтями  1 і 2 цього Закону або встановлених нацбанком України згідно із зазначеними статтями, тягне за собою стягнення пені  за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості.  Загальний розмір нарахованої пені  не може перевищувати суми неодержаної виручки  (вартості недопоставленого товару).

Контролюючі органи згідно з частиною  п´ятою ст.4 Закону № 185  мають право за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати  з резидентів  пеню, передбачену цією статтею.

Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу встановлено, що  контролюючий орган зобов´язаний  самостійно визначити суму грошових зобов´язань,  якщо згідно з податковим та іншим  законодавством особою, відповідальною за нарахування сум  податкових зобов´язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових)  санкцій та пені, у тому числі  за порушення у сфері ЗЕД, є контролюючий орган.

У разі визначення грошового зобов´язання  контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54  Податкового кодексу, платник податків зобов´язаний сплатити нараховану суму грошового зобов´язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового  повідомлення – рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 Кодексу).

При цьому згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14  Податкового кодексу грошове  зобов´язання платника податків   - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету  як податкове зобов´язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв´язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого  покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері ЗЕД.

Таким чином, строк сплати нарахованих сум грошових зобов´язань, а саме штрафних (фінансових) санкцій  за порушення вимог валютного законодавства та строків розрахунків к сфері ЗЕД, становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання  податкового  повідомлення – рішення, крім випадку, коли протягом цього строку  платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

 

 

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

Якщо підрозділ відкрито не за основним місцем обліку

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників  податків визначено розділом VII Порядку обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.2011 №1588.

 Так, у разі якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов´язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або  нарахування, утримання  або сплати (перерахування) податків, зборів  на території адміністративно – територіальних одиниць за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов´язки  на території іншої адміністративно – територіальної одиниці, то такий платник податків зобов´язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Для взяття на облік не за основним місцем обліку  платник податків зобов´язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого  майна чи відкриття об´єкта чи підрозділу,  через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов´язані з оподаткуванням,подати до відповідного контролюючого органу  заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП (далі – заява за формою № 17-ОПП).

Платники податків, які  уклали з відповідним контролюючим органом договір  про визнання електронних документів, можуть  подати  вищезазначену заяву засобами електронного зв´язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.   

Слід зауважити, що заяву за формою № 17-ОПП може бути подано як до контролюючого органу за  неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі подання цієї заяви до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви  може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати   адміністративно – територіальні одиниці (за місцезнаходженням об´єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом. Водночас у разі подання вищезазначеної заяви до контролюючого органу  за основним місцем обліку  платник податків у розділі 3 заяви  може зазначити всі  контролюючі органи, у яких бажає стати на облік  за неосновним місцем обліку, та обрати  адміністративно – територіальні одиниці (за місцезнаходженням об´єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

Крім того, взяття на облік за неосновним місцем обліку також здійснюється на підставі: - повідомлення про об´єкти оподаткування або об´єкти, пов´язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою  № 20-ОПП (далі – повідомлення за формою № 20-ОПП), поданого платником відповідно  до розділу VIII  Порядку № 1588, та якщо у такому поваідомленні платник податків  визначив контролюючий орган, у якому бажає стати  на облік за неосновним місцем  обліку  за місцезнаходженням відповідного об´єкта оподаткування; - заяви за формою  № 5-ОПП, поданої  нотаріусом згідно з п. 6.7 Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати  на облік за неосновним місцем обліку  в контролюючому орані  за місцезнаходженням робочого місця.

При цьому у разі якщо платник  податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік  за неосновним  місцем обліку, у повідомленні за формою № 20-ОПП або заяві за формою № 5-ОПП, платник податків звільняється від обов´язку  подання до контролюючого  органу  заяви за формою № 17-ОПП.  

Крім того, контролюючим органом за основним місцем обліку у разі звернення платника податків  може бути надано  перелік контролюючих органів, у яких такий  платник перебуває на обліку за неосновним місце обліку.

 

 

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

 

Оновлено декларацію про майновий стан і доходи

Наказом Мінфіну України від 06.06.2017 р. №556 викладено в новій редакції податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та Інструкцію щодо її заповнення. Зміни до існуючої на сьогодні форми податкової декларації обумовлено внесеними Законом України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII змінами до розділу IV Податкового кодексу.

Зазначеним Законом надано право: фізичним особам – підприємцям (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов´язаних із провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування, а також всім фізичним особам – платникам податку на доходи  фізичних  осіб за кредитом, що отриманий на   придбання житла (іпотечний кредит), надано право на сплату суми  податкового зобов´язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним  рішенням, не пов´язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов´язання.

Отже, зміни внесені до Розрахунку податкових зобов´язань з податку на доходи  фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф2 до податкової декларації),  зокрема розділ I «Доходи  від провадження господарської діяльності» доповнено графою «амортизаційні відрахування», сума яких розраховується відповідно до підпунктів 177.4.6 – 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу. При цьому інформацію  щодо нарахованої амортизації  винесено в окремий розділ (розділ II додатка Ф2).

Крім того, розділ «Податкові зобов´язання з податку на  доходи фізичних осіб/військового збору» додатка Ф2 доповнено рядком «сума податку на доходи фізичних осіб, самрстійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у тому числі у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця  протягом звітного (податкового) року», який заповнюється, зокрема фізичними особами – підприємцями, яки припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року та подали податкову декларацію  відповідно до абзацу другого п. 177.11 ст. 177  Податкового кодексу.

Фізичні особи  - підприємці, які зареєстровані  протягом року у встановленому законом порядку або перейшли зі спрощеної системи оподаткування, зазначають результати провадження господарської діяльності за звітний квартал (доходи, отримані від провадження господарської діяльності, вартість документально  підтверджених витрат, пов´язаних із господарською діяльністю, сума чистого оподатковуваного доходу).

Розділ II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» податкової декларації у рядку 10.9 «інші доходи, в тому числі:» доповнено рядком 10.9.1 «у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит)», в якій відображається дохід, отриманий фізичною особою  відповідно до абзаців другого та третього пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу та який така особа має право сплатити протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов´язання.

Для розстрочення такої суми податкового зобов´язання платник податку разом із податковою декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов´язання.   

При цьому  суми розстрочених   податкових зобов´язань  розраховуються платником податку  самостійно згідно з документами  щодо суми прощеного  (анульованого)  кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами  кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, що настає за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня), починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу  подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними  документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності  здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов´язання.

Наказ набирає чинності з 31.12.2017 р.

 

   За матеріалами Хустської ОДПІ

 

Сплата земельного податку єдинником – власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним, а справляння плати за землю – Податковим кодексами.  Використання землі в Україні є платним       (ст. 206 Земельного кодексу).

Плата за землю – обов´язковий платіж  у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку  та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Платниками податку є  власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об´єктами оподаткування земельним податком – земельні ділянки, які перебувають у власності  або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269, 270 Податкового кодексу)

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу).

Відповідно до  ст. 81 Земельного кодексу громадяни України набувають права власності  на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі – продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно – правовими угодами.

Крім того, ст. 120 Земельного кодексу визначено, що у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об´єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, або зміни її цільового призначення.

Платники єдиного податку звільняються  від обов´язку нарахування,  сплати та подання податкової звітності з податку на майно ( в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки,  що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності  та платниками єдиного податку  четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва  (пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу).

Звертаємо увагу на те, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га, жилі приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 м2, нежилі приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м2 (пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу).

 Отже, фізична особа, яка здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування як фізична особа – підприємець, звільняється від обов´язку нарахування, сплати та подання податкової звітності  із земельного податку за наявності  правовстановлюючих документів на земельну ділянку.     

 

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

Протягом якого часу єдинник другої групи має зберігати первинні документи

Обов'язок ведення платниками податків, у тому  числі фізичними особами – підприємцями, які є платниками єдиного податку, для цілей оподаткування обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням  податків і зборів, передбачено абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс).   

  Пунктом 44.3 зазначеної статті передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менше як 1095 днів  з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання податкової звітності.

Якщо документи, визначені  у п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її  результатами податкового – повідомлення рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися  до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 цієї статті.

Слід зауважити, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів,  зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 ст. 44 Податкового кодексу, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку  другої групи зобов'язана забезпечити зберігання первинних документів не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання  - з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.

 

 

 

 

 

За матеріалами Хустської ОДПІ

 


Новини

18.05.2018 [15:54]

ВШАНУВАННЯ ДНЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ

 

18.05.2018 [14:21]

Вишиванка, як оберіг: колектив Хустської РДА долучився до всеукраїнського народного свята.

 

18.05.2018 [14:16]

Вітання!!!

 

18.05.2018 [14:15]

17 травня приходьте на роботу та навчання у вишиванках!

 

18.05.2018 [14:13]

Засідання президії та постійно діючих депутатських комісій

 

Псилання

Офiцiйне представництво Президента України Веб-портал органiв виконавчої влади України Верховна Рада України Закарпатська Обласна Рада Обласна гаряча лінія Teplo.gov.ua Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України Національна дитяча гаряча лінія Державний реєстр виборців Міністерство доходів і зборів України

Створено студією Вебрики


Хустська районна державна адміністрація.
2004-2011