Хустський район
[Послуги] [Карта] [Зв’язок]    | Ви знаходитеся тут:   Головна    Хустська ОДПІ    новини
Хто надає до контролюючого органу повідомлення про відкриття рахунків платник податків чи установа банку?

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 зі змінами, Національний банк України, банки та інші фінансові установи у день відкриття/закриття рахунка платника податків подають відомості про це в електронному вигляді з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів засобами електронної пошти мережі Інтернет на адресу Інформаційного порталу Державної фіскальної служби України.

У разі відкриття/закриття власних кореспондентських рахунків банки направляють повідомлення про відкриття або закриття рахунків на адресу Інформаційного порталу ДФС у порядку, визначеному п.1 розд. ІІ Порядку.

У разі відкриття/закриття одного спільного рахунку у цінних паперах для декількох осіб, у спільній власності яких перебувають цінні папери, депозитарні установи направляють Повідомлення щодо кожного платника податків окремо із зазначенням у Повідомленнях спільного рахунку.

Форму та зміст електронних Повідомлень наведено у додатку 1 до Порядку.

Адресу Інформаційного порталу ДФС розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (www sfs.gov.ua).

У разі неможливості подання з технічних причин Повідомлення в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку таке Повідомлення може бути надано або надіслано поштою з повідомленням про вручення в паперовому вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку у день відкриття/закриття рахунка до контролюючого органу, в якому платник податків обліковується як платник податків і зборів. У такому разі Повідомлення надається або надсилається разом із супровідним листом, в якому зазначається причина неможливості подання Повідомлення в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку (п. 2 розд. ІІ Порядку).

Згідно з п. 4 розд. ІІ Порядку контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання Повідомлення в електронному вигляді зобов’язаний надіслати до фінансової установи засобами телекомунікаційного зв’язку електронне повідомлення-відповідь щодо взяття рахунка на облік у контролюючому органі, структура якого визначається згідно з додатком 1 до Порядку. У разі відмови у взятті рахунка на облік Повідомлення-відповідь повинно містити підставу для відмови.

Якщо контролюючий орган протягом строку, визначеного абзацом першим п. 4 Порядку, не направив повідомлення про відмову у взятті рахунка на облік, такий рахунок вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою – у час та дату отримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.

У разі надходження від фінансової установи повідомлення про відкриття рахунка платника податків у паперовому вигляді контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання Повідомлення зобов’язаний надати або надіслати поштою з повідомленням про вручення до фінансової установи, в якій відкрито рахунок платника податків, корінець повідомлення (додаток 2 до Порядку) з відміткою про взяття рахунка на облік або повідомлення контролюючого органу про відмову в узятті на облік рахунка платника податків за формою № П2, наведеною в додатку 3 до Порядку, із зазначенням причини відмови (п. 5 розд. ІІ Порядку).

Датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків (крім банку) у фінансовій установі є дата однієї з подій, що настала першою: отримання фінансовою установою Повідомлення-відповіді з відміткою про взяття рахунка на облік у контролюючому органі або реєстрації отримання фінансовою установою корінця повідомлення з відміткою про взяття рахунка на облік у контролюючому органі, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно із п. 4 розд ІІ Порядку (п. 6 розд. ІІ Порядку).

 За матеріалами Хустської ОДПІ

 

Створення сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи

Хустська ОДПІ нагадує, що з 1 травня 2016 року набула чинності нова редакція Закону України від 16.09.2003 р. № 973-ІV «Про фермерські господарства». Зазначені зміни внесені Законом України від 31.03.2016 № 1067-VIII. Фермерські господарства можуть діяти без статусу юридичної особи і організовуватися на основі діяльності фізичної особи-підприємця. Членами такого господарства можуть бути лише фізична особа-підприємець та члени її сім’ї. Такі господарства мають статус сімейних фермерських господарств. 

Якщо діяльність провадиться спільно з членами сім’ї, то між ними має бути укладений договір про створення сімейного фермерського господарства. Такий договір повинен містити умови, визначені в ч. 5 ст. 81 Закону України «Про фермерські господарства», та має бути нотаріально посвідченим. Для виконання сезонних і окремих робіт, які пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок, сімейні фермерські господарства можуть залучати додаткових працівників. 

Зауважимо, фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою. 

Також звертаємо увагу на те, що фермерським господарствам зі статусом сімейних фермерських господарств надається додаткова державна підтримка у порядку, передбаченому Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України».

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

Якщо сплатили податок не на той рахунок…

Хустська ОДПІ звертає увагу, що випадки помилкової сплати узгоджених податкових зобов’язань платником податків на неправильні бюджетні рахунки трапляються часто та з різних причин: чи то переплутали рахунки, чи вказали застарілі й т.і. Відповідно, виникає ситуація, коли платник вважає, що він розрахувався з бюджетом й спокійно займається подальшими справами, й тут несподівано з’являється проблема у вигляді несвоєчасної сплати податку до бюджету з усіма наступними «приємними» наслідками у вигляді фінансових санкцій.

Слід пам’ятати, що частиною п’ятою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Відповідно до п. 2.3 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Отже, якщо платник податків в банківському платіжному документі на сплату податкового зобов’язання зазначив неправильний код бюджетної класифікації, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, а сума податку не буде вважатися сплаченою. Дуже добре, коли помилку виявили й повторно перерахували податковий платіж на рахунок з правильними реквізитами до завершення граничного терміну сплати податкових зобов’язань. У такому разі штрафних санкцій та пені не буде.

А от коли термін сплати податкових зобов’язань вже минув, то згідно статті 126 Податкового кодексу за порушення правил сплати (перерахування) податків платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: 1) при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; 2) при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

 Крім того, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Що ж робити з грошима, які зараховані на неправильний бюджетний рахунок? Порядок їх повернення регламентовано статтею 43 Податкового кодексу України. Обов’язковою умовою для здійснення повернення помилково сплачених грошових зобов’язань є подання платником податків до податкової інспекції за місцем податкового обліку заяви у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку або ж на погашення грошового зобов’язання чи податкового боргу з інших платежів. У разі відсутності у платника податків рахунку в банку можливе повернення готівковими коштами за чеком. Заява про повернення помилково сплачених грошових зобов’язань подається протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

У разі зміни місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами необхідно отримати нову ліцензію

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8 000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі – 2 000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міст Києва та Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, та 2000 гривень на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством. 

У разі зміни відомостей, зокрема, місця торгівлі, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Таким чином, на нове місце торгівлі суб’єкт господарювання повинен придбавати нову ліцензію.

 За матеріалами Хустської ОДПІ

 

Умови нарахування мінімального єдиного соціального внеску

Хустська ОДПІ звертає увагу роботодавців на необхідність донараховувати єдиний внесок, якщо база його нарахування не дотягує до розміру мінімальної зарплати, встановленої на місяць, за який нараховують дохід. Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» коли база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, суму єдиного внеску розраховують як добуток розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки єдиного внеску.

Так доводиться робити, коли зарплата працівника за основним місцем роботи за місяць менше мінімальної через роботу на умовах неповного робочого часу; одержання за місяць відпускних, які було обчислено із зарплати, яка була менша за мінімальну на момент, коли людина йде у відпустку; одержання лікарняних чи декретних, які через особливості розрахунку (зокрема залежно від наявного страхового стажу) та разом з іншими доходами, що обкладаються єдиним внеском, менші за мінімальний розмір заробітної плати; працівник, якому нараховано зарплату менше мінімальної, був у цьому місяці у відпустці без збереження зарплати.

Нагадуємо, з 01.05.2016 року розмір мінімальної зарплати встановлено на рівні 1450 гривень на місяць. Тож мінімальна сума єдиного внеску, яку за викладених обставин потрібно буде сплатити до бюджету, становить 319 гривень.


За матеріалами Хустської ОДПІ 

 

Як платнику отримати акт звірки розрахунків за податками, зборами та ЄСВ

Хустська ОДПІ нагадує, що за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито інтегровану картку платника, надається письмовий документ щодо стану його розрахунків за податками, зборами та ЄСВ у довільній формі.

Такий письмовий документ видається не пізніше 15-ти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період (“ЗІР”, категорія 135.04).

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

«Розгляд звернень громадян та доступ до публічної інформації»

 01.08.2016 в Хустській ОДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Розгляд звернень громадян та доступ до публічної інформації» із начальником відділу обслуговування платників Ярославом Басарабом.

На «гарячу лінію» звернулися з такими питаннями: 

Які вимоги передбачено для звернень?  

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. 
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). 

Звернення може бути усним чи письмовим. 
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою. 
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). 

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. 

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону. 

Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги. 

Які звернення підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду? 

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. 
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. 

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями. 
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. 

Як проводиться особистий прийом громадян? 

Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян зобов’язані проводити особистий прийом громадян. 

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян. 

Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об’єднаннях громадян визначається їх керівниками. 
Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення.

 Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина. 

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

 

Яка відповідальність передбачена до страхувальника за неподання або несвоєчасне подання звіту по єдиному внеску?

Відповідно до п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, органом ДФС здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Згідно з частиною першою ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

 

Кому необхідно подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року

Починаючи зі звітних кварталів 2016 року декларацію з податку на прибуток підприємств щоквартально повинні подавати платники податку на прибуток підприємств з доходом за минулий 2015 рік понад 20 млн грн. 

Подати декларацію за півріччя 2016 року також слід підприємствам, які ліквідуються у ІІ кварталі 2016 року. 

Крім зазначених вище, за підсумками першого півріччя 2016 року слід відзвітувати підприємствам, які з третього кварталу перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. У разі переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування звітувати поквартально слід тим підприємствам, які перебуваючи на спрощеній системі оподаткування за 2015 рік отримали дохід більший, ніж 20 млн грн. Якщо дохід за 2015 не перевищив 20 млн грн, то декларацію слід подавати за 2016 рік. 

Сільськогосподарські підприємства, які в цьому році перейшли з четвертої групи єдиного податку на загальну систему оподаткування і хочуть обрати звітний період, який розпочинається з 1 липня поточного звітного року й закінчується 30 червня наступного звітного року, повинні подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року. 

Також платникам єдиного податку слід подавати декларацію з податку на прибуток поквартально у разі виплати дивідендів та сплати авансових внесків з податку на прибуток. При цьому в декларації слід заповнити рядок 20 і додаток АВ, де відобразити суму сплачених авансових внесків у разі виплати дивідендів у ІІ кварталі 2016 року. 

Подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року необхідно не пізніше 09 серпня 2016 року, а сплатити податок на прибуток за перше півріччя – не пізніше 19 серпня 2016 року. 

Платники податку на прибуток (крім суб’єктів малого підприємництва, в яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб, а річний дохід не більше 10 млн. євро за середньорічним курсом НБУ (п.3 ст.55 Господарського кодексу України) подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати. 

Платники податку на прибуток, дохід яких за 2015 рік перевищив 20 млн. грн., зобов’язані при обчисленні податку на прибуток за звітні квартал, півріччя і 9 місяців 2016 року розраховувати різниці, які відображати в рядку 03 та додатку РІ, заповнювати додатки АМ та ЦП (у разі здійснення операцій з цінними паперами). До декларації за перше півріччя 2016 року слід перенести деякі суми з декларації за 2015 рік та І квартал 2016 року, зокрема: від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не враховані у зменшення податку на прибуток авансові внески при виплаті дивідендів тощо.

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

Відсотки на банківських рахунках оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%

Ставка податку на доходи фізичних осіб на пасивні доходи до яких, зокрема, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюється у розмірі 18% до бази оподаткування.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. 
Отже, податковий агент із сум процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків утримує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, та перераховує дані суми податку до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу. 
Зазначена норма передбачена п. 167.1, пп. 167.5.1, 167.5.3 ст.167, п.п. 170.4.1 ст. 170 Податкового кодексу України.

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

Куди звітувати платнику єдиного податку при зміні місця реєстрації?

Хустська ОДПІ нагадує, що при зміні податкової адреси приватний підприємець — платник єдиного податку за звітний період, у якому він подав заяву про зміну податкової адреси, звітує з єдиного податку за попередньою податковою адресою. 

За наступні звітні періоди податкові декларації платника єдиного податку він подає до контролюючого органу за місцем нової податкової адреси. 

При цьому звітність з ЄСВ у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, подається за новим місцем взяття на облік.

 

За матеріалами Хустської ОДПІ

 

 

Яка нерухомість відноситься до об’єктів житлової нерухомості?

Відповідно до п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. 
Згідно із п.п. 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи: 

читати повністю


Новини

20.09.2017 [16:18]

Огляд несанкціонованих сміттєзвалищ в районі.

 

20.09.2017 [16:13]

Три нові автомобілі швидкої медичної допомоги передали на Хустщину.

 

20.09.2017 [16:08]

На стадіоні «Колос» (смт. Вишково) відбулася районна спартакіада

 

14.09.2017 [09:26]

Оголошення!

 

14.09.2017 [08:18]

Розклад руху автобуса Шаян - озеро Синевир

 

Псилання

Офiцiйне представництво Президента України Веб-портал органiв виконавчої влади України Верховна Рада України Закарпатська Обласна Рада Обласна гаряча лінія Teplo.gov.ua Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України Національна дитяча гаряча лінія Державний реєстр виборців Міністерство доходів і зборів України

Створено студією Вебрики


Хустська районна державна адміністрація.
2004-2011