Хустський район
[Послуги] [Карта] [Зв’язок]    | Ви знаходитеся тут:   Головна    Євроатлантична і..
НАТО відзначає 69-у річницю з дня створення

630_360_1513612082-3955

4 квітня 1949 року у Вашингтоні  представниками  12 країн був підписаний Північноатлантичний договір, на підставі якого було засновано Організацію Північноатлантичного Договору – міжнародний союз колективної оборони.

Північноатлантичний альянс був створений на основі договору між країнами-членами, кожна з яких приєдналася до нього добровільно після публічного обговорення і відповідного парламентського процесу.

Договір поважає їхні індивідуальні права та міжнародні зобов’язання згідно зі Статутом ООН. Він зобов’язує країни-учасниці взяти на себе частину ризиків і відповідальності за колективну безпеку, а також утримуватись від приєднання до будь-яких інших міжнародних зобов’язань, які можуть суперечити договору.

Усі рішення в НАТО приймаються колегіально на основі консенсусу. Найважливішим органом прийняття рішень в НАТО є Північноатлантична рада, в якій беруть участь представники усіх країн-членів Альянсу на рівні послів, міністрів або глав держав та урядів. На сьогодні Організація Північноатлантичного договору – це альянс 29 країн з Північної Америки і Європи.

НАТО була створена на противагу експансіоністській політиці СРСР. Адже, між 1947 і 1949 роками сталася низка драматичних політичних подій, які змусили західні країни серйозно замислитись над проблемами безпеки. Першим кроком у повоєнній реконструкції західноєвропейської безпеки і створенні оборонної організації Західноєвропейського Союзу став Брюссельський договір, підписаний у березні 1948 року п’ятьма країнами Західної Європи – Бельгією, Францією, Люксембургом, Нідерландами і Великою Британією. Це також був перший крок на шляху до підписання у 1949 році Північноатлантичного договору та створення НАТО.

Відносини між НАТО і Україною розвиваються з моменту отримання Україною незалежності в 1991 році – тоді наша країна приєдналася до Ради північноатлантичної співпраці (згодом замінена на Раду євроатлантичного партнерства). В 1994 році Україна стала першою пострадянською країною, яка приєдналася до Партнерства заради миру. Протягом 90-х років українці продемонстрували своє прагнення взяти участь у забезпеченні євроатлантичної безпеки, надаючи підтримку миротворчим операціям під проводом НАТО на Балканах.

9 липня 1997 року в Мадриді український президент і глави держав і урядів НАТО підписали Хартію про Особливе партнерство між НАТО і Україною. Згідно з Хартією було створено Комісію Україна-НАТО (КУН), яка є органом прийняття рішень, відповідальним за розвиток відносин між НАТО і Україною та скерування спільної діяльності.

У травні 1997 року в Києві відкрився Центр інформації та документації НАТО, а в квітні 1999 року – Офіс зв’язку НАТО; 2004 – Офіс оборонної документації НАТО в Україні. Вперше офіційно про бажання України вступити до НАТО, було проголошено у травні 2002 року, незадовго до п’ятої річниці підписання Хартії.

На сьогодні, зважаючи на збройну агресію й ризик подальших воєнних дій з боку Росії, тема вступу України до НАТО є надзвичайно актуальною, але на заваді стоїть ряд перешкод об’єктивного характеру, що робить цей вступ справою не найближчого майбутнього.

 

 

Президент: Україна прагне у найближчі 10 років приєднатися до НАТО

Україна прагне в найближчому майбутньому приєднатися до НАТО. Про це заявив Президент Петро Порошенко в інтерв’ю виданню Hamburger Abendblatt, яке входить до німецького медіаконцерну Funke Media Group.

«Ми з особливою наполегливістю працюємо над членством в НАТО. Наша мета – у наступному 10-річчі стати членом Альянсу», – сказав  Президент. «Разом з Україною Північноатлантичний альянс став би сильнішим і ефективнішим, ніж сьогодні», – наголосив Петро Порошенко та зауважив, що «держави НАТО могли б повчитися в України, як протистояти Росії».

Говорячи про подальшу інтеграцію до Альянсу, Президент наголосив: «Нам потрібен тепер план дій для набуття повного членства в НАТО. Ми прагнемо отримати цей план дій до кінця 2019 року».

«Україна прагне якомога швидше виконати всі критерії для членства в НАТО і ЄС», – сказав Президент.  При цьому він підкреслив, що держава витрачає до 6 % ВВП на оборону. «Це в чотири рази більше, ніж у частини партнерів НАТО», – зауважив Президент України.

«У 2013 році лише 16 % українців підтримували ідею членства в НАТО. На сьогодні це – 59 %. Це – неймовірний результат після 70 років комуністичного режиму», – наголосив Петро Порошенко.

Глава держави також нагадав, що з 2014 року Україна протистоїть російській агресії. При цьому він підкреслив, що анексувавши 18 березня 2014 року Крим, Росія зруйнувала систему міжнародного порядку після Другої світової війни.

«Для системи глобальної безпеки не існує альтернативи сильному НАТО», – підсумував Президент

 

Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році.

28166353_1641240945990519_3224112550305816170_n23 Лютого відбулася презентація Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році.

Хоча виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС не можна однозначно виразити в цифрах, оскільки цей процес є дуже складним та всеохоплюючим, але зміни, які відбулися у 2017 році, роблять європейську інтеграцію України незворотною. Про це заявила Віце-прем`єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе. В презентації взяли участь представники Європейського Союзу, Уряду, 

Сам звіт можна знайти тут: http://bit.ly/2opcUL1

 

Україна не зійде зі свого шляху повернення до Європи!

Сьогодні вся Європа відзначає річницю підписання Договору про утворення Європейського Союзу. Ця Угода була укладена в місті Маастрихт (Нідерланди) у 1992-му році і відома широкому загалу як Маастрихтський договір. Саме з нього розпочалося утворення Європейського Союзу в його сучасному вигляді. Договір набув чинності 1 листопада 1993. 

Ратифікація Маастрихтського договору вивела Європейське співтовариство на рівень політичної інтеграції. Країни-члени стали на шлях об’єднання зусиль у реалізації спільної зовнішньої політики й політики безпеки; європейського громадянства; гармонізації юридичних і політичних порядків країн-членів у просторі без кордонів.
Щиро вітаємо наших європейських партнерів зі святом та запевняємо, що Україна не зійде зі свого шляху повернення до Європи!
Ivanna Klympush-Tsintsadze

 

Річна національна програма Україна-НАТО враховує рекомендації Альянсу

5a748e8d17696116228342Відбулося чергове засіданні Урядового комітету з питань європейської, євроатлантичної інтеграції, міжнародної співпраці та регіонального розвитку під головуванням Віце-прем`єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. Було узгоджено існуючі розбіжності щодо вирішення питань, які стосуються низки реформ, відображених у заходах Річної національної програми співробітництва під егідою комісії Україна-НАТО на 2018 рік.

Уряд врахував рекомендації сторони НАТО до проекту РНП, які були вироблені за результатами аналізу та оцінки виконання РНП у 2017 році. Головний акцент у цьогорічній Програмі зроблено на інтенсифікації роботи з переведення сектора безпеки та оборони на стандарти НАТО. Окрім цього, Річна національна програма програми співробітництва під егідою комісії Україна-НАТО на 2018 рік відображає великий комплекс пріоритетів і цілей усіх міністерств і відомств у частині реформ, що охоплюють усі сфери життя країни.

Зокрема, в РНП буде зазначено про зобов`язання України врахувати рекомендації Венеціанської комісії в частині реалізації Закону України «Про освіту».

«Україна послідовний і передбачуваний партнер, який відкритий до діалогу. Переконана, що саме такий підхід дозволить нам у майбутньому вийти на повне взаєморозуміння зі всіма західними сусідами в частині реалізації Закону «Про освіту», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе після засідання Комітету.

Окрім цього, за результатами засідання Комітет підтримав проект плану заходів з інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2018 рік. Уперше в державному бюджеті на 2018 рік передбачене фінансування цих заходів.

Усі питання, обговорені на засіданні Комітету, будуть винесені на розгляд Уряду на його найближчих засіданнях.

 

 

Президент про отримання Україною американськоі зброї: Це трансатлантичне щеплення від російського вірусу агресії

Президент Петро Порошенко наголошує, що США ухвалили довгоочікуване та принципове рішення про надання Україні летальної оборонної зброї. 

Про це Петро Порошенко написав на своїй сторінці у Фейсбук, додавши, що у питанні отримання Україною зброї було досягнуто відповідної домовленості з Президентом США Дональдом Трампом .

«Це принципове та довгоочікуване рішення Американської адміністрації було підтверджено під час моєї вчорашньої розмови з Держсекретарем Рексом Тіллерсоном», – зауважав він.

«Вдячний за лідерство Президента Дональда Трампа, чітку позицію всіх наших американських друзів та рішучу двопартійну підтримку України. Такий крок в тандемі з посиленням санкцій проти Росії –  гідна відповідь на продовження окупації української території, невиконання Москвою своїх зобов’язань, та продовження накачування Донбасу важкою зброєю», – наголосив Петро Порошенко.

Глава держави підкреслив: «Американська зброя в руках українських воїнів – не для наступу, а для рішучої відсічі агресору, захисту українських воїнів та мирного населення, а також ефективної самооборони відповідно до Статті 51 Статуту ООН.  Це також трансатлантичне щеплення від російського вірусу агресії».

«Україна переможе», – впевнений Петро Порошенко.

 

 

О. Турчинов: Євроатлантична інтеграція є стратегічною метою України

Євроатлантична інтеграція є стратегічною метою України. Про це заявив Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов під час зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у штаб-квартирі Альянсу у Брюсселі.

Під час перемовин сторони обговорили питання протидії російській агресії на сході України та гібридні загрози, які зараз постали перед нашою країною .

За словами Секретаря РНБО України, порівняно з 2014 роком, сьогодні в Україні якісно нова армія, яка здатна боронити країну. «Виходячи з тих викликів, які сьогодні стоять перед державою, значна частина коштів Державного бюджету спрямована на оборону і безпеку України. Загальні витрати на безпеку і оборону у 2017 році перевищили 5% ВВП», – сказав він, додавши, що аналогічна ситуація і з бюджетом на 2018 рік.

Окрім того, співрозмовники обговорили питання реформування сектору безпеки і оборони України, переходу на стандарти НАТО та складнощі на цьому шляху.

О. Турчинов подякував Є. Столтенбергу за нещодавню заяву на Міжнародному форумі безпеки 17 листопада у Галіфаксі про те, що двері НАТО відкриті для України та Грузії, зазначивши, що Україна для просування на шляху до Альянсу «сфокусована на реформах, на модернізації сектору безпеки і оборони, боротьбі із корупцією та посиленні демократичних інститутів».

О. Турчинов наголосив, що новим важливим етапом взаємодії України і НАТО може стати приєднання нашої країни до Програми розширених можливостей. «За висновками військових експертів країн-партнерів, – додав він, – Україна відповідає усім критеріям, яким має відповідати потенційний учасник Програми».

Секретар РНБО України високо оцінив солідарність і єдність держав-членів НАТО у питанні відновлення суверенітету і територіальної цілісності України.

О. Турчинов також наголосив, що Україна зацікавлена у проведенні засідання Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав і урядів під час саміту НАТО у Брюсселі у липні 2018 року.

«Крім того, – сказав Секретар РНБО України, – ми зацікавлені у розвитку практичної взаємодії з країнами НАТО, зокрема, у питаннях воєнно-технічного співробітництва, посиленні захисту і безпеки військових арсеналів в Україні, кібернетичного захисту тощо».

Своєю чергою, Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг наголосив, що Україна важлива для безпеки Європи в цілому. «Країни-члени Альянсу готові і надалі допомагати вашій країні на шляху її цивілізаційного вибору», – наголосив він.

Як повідомлялося раніше, Секретар РНБО України О, Турчинов перебуває з візитом у штаб-квартирі НАТО.

 

 

З нагоди 20-річчя стратегічного партнерства Україна – НАТО за підтримки Центру інформації та документації НАТО зроблено відео проект #20Разом. 20 українців ділитимуться своїми історіями співпраці з НАТО. Історії стратегічного партнерства, кар’єрного успіху, підтримки та взємодопомоги.

Відео шукайте за тегом #20Разом

 

 

Весняна сесія Парламентської асамблеї НАТО у 2020 році відбудеться у Києві

“Весною 2020 року Україна прийматиме Парламентську Асамблею НАТО. Для нас це вкрай потужний сигнал солідарності й підтримки у боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність від країн Альянсу,” – написав у своєму Фейсбук Президент України Петро Порошенко.

“Постійний комітет ПА НАТО задовільнив заявку України на проведення весняної сесії ПА НАТО в Києві, нам надали це право у 2020 році.

Це не лише прояв підтримки України ПА НАТО, це свідчення нашого тісного співробітництва. Є чітке усвідомлення, що Україна демократична держава”, – розповіла голова делегації ВР в ПА НАТО, народний депутат Ірина Фріз.

Щиро радіємо за успіхи України на міжнародній арені. Адже євроатлантична інтеграція для України – це шанс, яким ми не маємо права знехтувати!

 

Об’єднати зусилля. Навіщо Україні поглибленне партнерства з НАТО

723541Приєднання до Програми розширених можливостей означатиме максимально можливий для позаблокових країн рівень співпраці з Альянсом.

Петро Порошенко ще у 2016 році направив до НАТО офіційне звернення з пропозицією залучити Україну до Програми розширених можливостей. Позитивне рішення Альянсу означатиме перехід співпраці між Україною та НАТО у більш практичну площину. Фактично це найвищий рівень кооперації, на який можуть розраховувати країни, які ще не увійшли до Організації північноатлантичного договору .

Програма розширених можливостей — одна з ключових складових так званої Ініціативи взаємосумісності партнерів, започаткованої за підсумками Уельського саміту НАТО у 2014 році. Впровадження ініціативи стало логічним кроком після виведення з Афганістану основного військового контингенту Альянсу, коли перед НАТО та партнерами постала необхідність зберегти корисний досвід проведення багатонаціональних операцій.

Разом зі стартом Ініціативи було створено Платформу взаємосумісності, яка об’єднала 25 партнерів НАТО, у тому числі Україну, зацікавлених в розвитку взаємодії з Альянсом для реагування на майбутні кризові ситуації та задля участі в операціях під спільним командуванням. Невдовзі після Уельського саміту керівництво НАТО визнало потребу в посиленні зв’язків з державами, що найактивніше залучені до діяльності НАТО, через формулювання особливих форматів співробітництва в кожному окремому випадку. Так з’явилася Програма розширених можливостей, до якої приєдналися Австралія, Фінляндія, Грузія, Йорданія та Швеція. Україна може бути наступною на черзі. Позитивне рішення Альянсу вкрай важливе для нас.

Україна вже тривалий час є особливим партнером НАТО та орієнтується на стандарти організації. З 1992 року українські національні контингенти беруть участь у колективних зусиллях з підтримання міжнародного миру та безпеки. Підрозділи, що долучалися до операцій з врегулювання криз, мали пройти окрему підготовку разом із силами Альянсу, щоб вміти діяти під спільним командуванням, однаково розуміти та виконувати накази. Коли почалася збройна агресія Росії, ми побачили, як спрацював цей досвід — ті підрозділи, що пройшли школу міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки, демонстрували відчутно кращу боєготовність та зазнавали менших втрат.

“Коли почалася збройна агресія Росії, ми побачили, як спрацював цей досвід — ті підрозділи, що пройшли школу міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки, демонстрували відчутно кращу боєготовність та зазнавали менших втрат”

Коли у 2014 році перед ЗСУ постало питання, як нарощувати потенціал для відсічі російської агресії, було погоджено однозначну відповідь: рухатись в напрямку євроатлантичної інтеграції. Офіційно це рішення було зафіксовано у введеному в дію указом президента Стратегічному оборонному бюлетені. Досягнення оперативної сумісності з арміями країн НАТО до 2020 року визначено в бюлетені однією з ключових цілей військової реформи України.

Також в 2014 році у відповідь на посилення напруження на східному кордоні наш найближчий партнер — США прийняв рішення щодо створення спеціального механізму підтримки ЗСУ, який передбачав саме практичні кроки, які посилюють політичне партнерство. Йдеться, зокрема, про розгортання центру бойової підготовки на базі Яворівського полігону із залученням іноземних інструкторів.

Дуже швидко до ініціативи виявили готовність приєднатися інші країни — направити інструкторів та готувати наші підрозділи. Так було створено Багатонаціональний об’єднаний координаційний комітет з питань військового співробітництва та оборонного реформування, куди увійшли представники України, Сполучених Штатів, Великої Британії, Канади та Литви. У рамках комітету відбувається робота Багатонаціональної тренувальної групи — Україна готує в Яворові підрозділи ЗСУ за стандартами НАТО. Контингент іноземних інструкторів дуже великий — наприклад, загальна чисельність лише американців, що працювали та працюють в Яворові, близько 350. У грудні завершиться підготовка вже п’ятого у цьому році батальйону Збройних сил України.

“Налагоджуючи співпрацю з найбільшим військовим об’єднанням світу, можна розраховувати на участь кращих закордонних військових фахівців у розбудові української армії”

Зрештою, міжнародне співробітництво є однією із складових реформи оборонного сектору України. Всі існуючі форми та механізми такої взаємодії з НАТО та іншими партнерами прописані в Стратегічному оборонному бюлетені. Завдяки цьому ЗСУ працює на основі єдиного бачення з партнерами, єдиних цілей.

Утім, впровадження стандартів НАТО не слід сприймати як кінцеву мету реформи. Це радше інструмент для зміцнення Збройних сил України, які будуть здатні забезпечити відновлення територіальної цілісності та недоторканість українських кордонів. І йдеться не лише про фінансову допомогу, а передусім дорадчу. Україна має самостійно пройти шлях військових реформ, розраховуючи на себе та намагаючись залучати внутрішні ресурси. Однак, щоб скоротити цей шлях, українській армії потрібні стратегічні військові радники і тісна взаємодія з найсучаснішими арміями світу.

Програма розширених можливостей НАТО в цьому сенсі має особливе значення, адже наближатиме перспективу вступу України до Альянсу.

 Джерело: http://ukraine-nato.mfa.gov.ua/ua

 

 

22405952_1118055758328815_3635491087036644188_nКомісія Україна – НАТО зустрілася сьогодні у Києві в присутності Президента Петра Порошенка та членів Кабінету Міністрів України для відзначення 20-ї річниці Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Ми також обговорили безпекову ситуацію в Україні та розглянули значний прогрес у нашому партнерстві, допомогу НАТО Україні та нашу майбутню співпрацю. НАТО підтвердила свою рішучу підтримку суверенітету та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, та її невід’ємного права самостійно вирішувати власне майбутнє і визначати зовнішньополітичний курс вільно від зовнішнього втручання, як це визначено у Гельсінському Заключному акті.

Хартія про особливе партнерство, підписана на Мадридському саміті в 1997 році, зробила свій внесок у розбудову стабільної, мирної та неподільної Європи. Протягом двадцяти років Комісія Україна – НАТО (КУН), яка була утворена в рамках Хартії, відіграє ключову роль у зміцненні діалогу та співпраці між НАТО та Україною з широкого кола питань. У контексті продовження агресивних дій Росії проти України з 2014 року КУН також довела, що вона є важливою платформою для обговорення нагальних проблем безпеки та генерування підтримки для України.

  1. Сьогодні ми обговорили безпекову ситуацію на Сході України, яка продовжує викликати значне занепокоєння. Ми підтвердили нашу підтримку врегулюванню конфлікту дипломатичними засобами відповідно до Мінських домовленостей, які повинні бути повністю виконані усіма сторонами; Росія, як підписант Мінських домовленостей, несе значну відповідальність у цьому зв’язку. Ми наголосили на необхідності забезпечити безпечні і сприятливі умови для виконання Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ свого мандату; спостерігачі ОБСЄ повинні мати повний, безпечний та безперешкодний доступ до всієї території України, у тому числі до українсько-російського державного кордону. Росія продовжує постачати зброю, обладнання та живу силу, а також надавати фінансову й іншу допомогу групам бойовиків та втручатися військовими засобами у конфлікт. Ці події мають серйозні наслідки для стабільності та безпеки усього євроатлантичного регіону. Ми закликаємо Росію відмовитися від агресивних дій та використати її значний вплив на бойовиків з метою повного виконання ними своїх зобов’язань.
  2. Ми продовжуємо закликати Росію відмовитися від незаконної, нелегітимної самопроголошеної “анексії” Кримського півострова, яку ми не визнаємо і ніколи не визнаємо. Ми особливо стурбовані переслідуваннями та дискримінацією кримських татар та інших членів місцевих громад. Ми засуджуємо триваюче та широкомасштабне нарощування військового потенціалу Росії в Криму, і ми стурбовані зусиллями Росії та її задекларованими планами з подальшого нарощування військового потенціалу Чорноморського регіону.
  3. Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство, разом із Річною національною програмою України (РНП), яку було започатковано після Бухарестського саміту 2008 року, підтримала зусилля України з метою продовження політичних, економічних та оборонних реформ, націлених на впровадження євроатлантичних стандартів. НАТО вітає постійні зусилля України в повній мірі використати цей ключовий інструмент та інші засоби, включаючи Процес планування та оцінки Сил (ППОС). Сьогодні нас надихнув загальний прогрес у впровадженні амбітних реформ, ми погодилися із важливістю їх продовження та очікуємо на подальший прогрес. Союзники підтвердили свої зобов’язання й надалі підтримувати Україну у її програмі реформ.
  4. Особливе партнерство дозволило Україні скористатися досвідом і допомогою НАТО при проведенні амбітних реформ у секторі безпеки та оборони. Починаючи з 2014 року рівень взаємодії НАТО з Україною, як на політичному рівні, так і в плані практичної роботи, є безпрецедентним. НАТО посилила свою консультативну підтримку у Києві. У цьому зв’язку ми вітаємо відкриття нового приміщення Представництва НАТО в Україні, яке забезпечить нове та покращене місце для роботи НАТО. На Саміті в Уельсі ми започаткували п’ять трастових фондів для вирішення першочергових потреб України. На Саміті у Варшаві глави держав та урядів схвалили Комплексний Пакет Допомоги (КПД).
  5. Сьогодні ми здійснили огляд реалізації КПД та привітали прогрес у реалізації 40 спеціальних заходів підтримки. КПД сприяв узгодженню консультативної допомоги НАТО та цілей реформ в Україні, що визначені у Стратегічному оборонному бюлетені (СОБ). СОБ представляє собою дорожню карту оборонної реформи, що відображає мету України досягти стандартів НАТО, включаючи зусилля, спрямовані на зміцнення цивільного контролю над Міністерством оборони та Збройними Силами та парламентського нагляду над сектором безпеки і оборони. Нас надихає прогрес України у реформуванні сектору безпеки та оборони, у тому числі її мета реформувати свої Збройні Сили відповідно до стандартів НАТО та досягти взаємосумісності з силами НАТО до 2020 року.
  6. Сьогодні, визнаючи важливість вивчення уроків мінливого безпекового середовища, ми започаткували роботу Платформи Україна – НАТО з протидії гібридній війні. Ми також започаткували амбіційний новий проект у рамках Трастового фонду з протимінної діяльності та протидії саморобним вибуховим пристроям, а також другий етап Трастового фонду з кіберзахисту. Ця робота сприятиме посиленню оборонної реформи України, стійкості та її здатності до самозахисту.
  7. Союзники висловили свою вдячність за значний внесок України в операції Альянсу та Сили реагування НАТО і привітали триваючу відданість України цій взаємодії, включаючи збільшення її внеску в місію Рішуча підтримка. Союзники визнають інтерес України щодо Програми розширених можливостей. НАТО розгляне це питання у світлі ухвалених  на Уельському та Варшавському самітах рішень.
  8. Ми будемо працювати разом, щоб зміцнити та адаптувати наше особливе партнерство, що сприятиме побудові стабільної, мирної та неподільної Європи. Союзники цінують відданість України відносинам з НАТО і відзначають нещодавнє рішення України у цьому контексті. Незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка твердо віддана демократії та верховенству права, є запорукою євроатлантичної безпеки.

 

Президент Петро Порошенко підписав Указ “Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік”.

Програма на 2017 рік – суттєво оновлена і вдосконалена.  Документ підготовлений відповідно до нового порядку розробки річних національних програм співробітництва України з НАТО (РНП) та оцінювання результатів їх виконання, який був затверджений Президентом України 7 грудня 2016 року.

Програма включає заходи з проведення реформ в усіх важливих сферах функціонування держави: від сектору безпеки і оборони до ключових соціально-політичних та правових реформ, боротьби з корупцією та децентралізації. Метою цих перетворень є наближення України до стандартів НАТО.

РНП-2017 передбачає подальший розвиток політичного діалогу України з НАТО та нарощування всеохоплюючої практичної співпраці з Альянсом із залученням експертних, фінансових, матеріально-технічних та інших можливостей НАТО та держав-членів Організації задля посилення обороноздатності України та можливостей протидіяти триваючій російській агресії.

Програма також спрямована на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів 9 липня 2016 року у Варшаві. Зокрема, посилення підтримки нашої країни шляхом реалізації Комплексного пакету допомоги НАТО для України, у тому числі проектів у рамках відповідних Трастових фондів НАТО.

Координацію роботи з виконання Річної національної програми покладено на Кабінет Міністрів України.


Новини

18.05.2018 [15:54]

ВШАНУВАННЯ ДНЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ

 

18.05.2018 [14:21]

Вишиванка, як оберіг: колектив Хустської РДА долучився до всеукраїнського народного свята.

 

18.05.2018 [14:16]

Вітання!!!

 

18.05.2018 [14:15]

17 травня приходьте на роботу та навчання у вишиванках!

 

18.05.2018 [14:13]

Засідання президії та постійно діючих депутатських комісій

 

Псилання

Офiцiйне представництво Президента України Веб-портал органiв виконавчої влади України Верховна Рада України Закарпатська Обласна Рада Обласна гаряча лінія Teplo.gov.ua Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України Національна дитяча гаряча лінія Державний реєстр виборців Міністерство доходів і зборів України

Створено студією Вебрики


Хустська районна державна адміністрація.
2004-2011